ТОП-20 знаменитостей з українським корінням (Фото)

Українці – одна з найбільш обдарованих та талановитих націй, передає Корупція.Стар

 

 

 

Джо Дассен

Співік і актор Дассен Джозеф Айра, більш відомий як Джо Дассен, народився у Нью-Йорку в родині емігрантів з Одеси. За походження він єврей. У 1950 році у зв'язку з політичними переслідуваннями "інакодумців" виїхав з батьками до Європи. Навчався у Швейцарії та США, згодом повернувся до Франції, де розпочав свою музичну карєру. У 1958 році відбувся перший його виступ. А у 1966 вийшов перший альбом. Гастролював у багатьох країнах світу.

Відзначився як виконавець популярних естрадних пісень — спочатку у стилі фолк, пізніше — у стилі традиційної поп-естради та фолк-року.

 

 

 

 

 

 

Робер Оссейн

Батько майбутньої зірки – Андрій Гусейнов, азербайджанець, родом з Києва. Перед Першою світовою війною він виїхав до Німеччини та змінив імя і прізвище на Андре Оссейн. Навчався в Штутгартській і Берлінській консерваторіях, згодом зустрів піаністку і комедійну театральну актрису Анну Міневську, чия родина покинула Росію після Жовтневої революції 1917 року. Разом подружжя поселилося в Парижі. Там же народився Робер.

Дебютував Робер Оссейн у 1955 році, як режисер – разом з першою дружиною Мариною Владі він відзняв фільм "Негідники прямують у пекло". Пізніше почав свою кінокарєру, знявшись у фільмах "Смерть вбивці", "Кола під очима", "Вампір з Дюссельдорфа", "Канат, кольт", "Точка падіння". Найбільший успіх Оссейн мав після виходу культових фільмів про пригоди Анжеліки — "Анжеліка та король", "Невгамовна Анжеліка".

Усе життя Робер грав в кіно та театрі, написав декілька книг мемуарів.

 

 

 

 

 

 

Чак Паланік

Дід всесвітньо відомого письменника Чака Паланіка був українцем, що емігрував до США через Канаду і оселився у Нью-Йорку. Й досі в Україні живе троюрідний брат письменника.

Сам Чак народився у Вашингтоні, навчався на факультеті журналістики Орегонського університету, працював стажером на Національному громадському радіо. Згодом переїхав до Портленда, де став волонтером у закладі для безпритульних.

Свою письменницьку кар'єру Паланік розпочав у 13 років. Перша книга "Безсоння" не була опублікована. Але частини з книги він використав в романі "Бійцівський клуб". Роман отримав позитивні оцінки та нагороди. До нього з'явився інтерес і в Голлівуді. На початку 2000-их були опубліковані нові редакції роману. Тоді ж "Бійцівськйи клуб" екранізували. Всесвітню славу Чаку принесли його романи "Невидимі монстри" та "Вцілілий".

 

 

 

 

 

 

Ганна Політковська

Ганна Степанівна народилася в 1958 році в сім'ї радянського дипломата в Нью-Йорку і мала дівоче прізвище Мазепа. Її батько працював у представництві Української РСР при ООН. Батько журналістки родом з Чернігівщини, а мати — з Криму. В 1980 Ганна закінчила факультет журналістики Московського державного університету. Працювала в газете "Вести". Згодом отримала громадянство США, залишившись при цьому громадянкою Росії.

Окрім журналістики Політковська займалася правозахисною діяльністю. Вона допомагала матерям загиблих солдатів відстоювати свої права в судах, проводила розслідування корупції в Міністерстві оборони, командуванні федеральних військ у Чечні. Навіть брала участь у переговорах з терористами, що захопили в Москві кінотеатр під час мюзиклу "Норд-Ост", носила заручникам воду. У вересні 2004 році під час захоплення заручників у бесланській школі журналістку намагалися отруїти на борту літака, що прямував у Беслан. Тоді Політковська заявила, що її "усунули з поля", щоб не дати можливості здійснити план урегулювання ситуації.

Остання публікація журналістки "Карательный сговор" була присвячена діяльності чеченських загонів, що воювали на боці федеральних сил Росії.

Застрелили Політковську у день народження Путіна у підїзді власного будинку 2006 року

 

 

 

 

 

 

Олександр Солженіцин

Російський драматург і поет, майстер історичної прози. Один із духовних лідерів православно-патріотичного руху Росії, в'язень радянських таборів, десидент.

Мало кому відомо, але дід по матері Солженіцина – Захар Щербак народився в Україні.

Олександр був учасником Другої світової війни. Від 1945 по 1956 рік перебував у таборах сталінського ГУЛАГу та на засланні, там же почав писати. Наприкінці 60-их років у КГБ був створений спеціальний відділ, який займався виключно Солженіциним. У 70-их письменника вислали з СССР в ФРГ, тоді ж він став лауреатом Нобелівської премії з літератури. До Росії Олександр зміг повернутися лише в 1994 році.

 

 

 

 

 

 

Маргарет Спеллінгс

Батьки майбутнього міністра освіти США були українськими емігрантами, котрі переїхали до Хюстона. Там Маргарет закінчила школу, здобула ступінь бакалавра у галузі політичних наук в університеті і працювала в комісії з питань реформи системи освіти. Вона стала другою жінкою-секретарем з питань освіти в історії США та провела чимало освітніх реформ.

Після звільнення з посади міністра Спеллінгс заснувала консалтингову фірму у сфері освіти у Вашингтоні, де працює й досі.

 

 

 

 

 

 

Микита Стенлі

Справжнє ім'я майбутнього американського хокеїста та зірки – Станіслав Микита. Він походить з української родини, котра емігрувала спочатку в Чехословаччину, а згодом і у США. У Чикаго Микита вперше взяв хокейну ключку та вийшов на лід, а згодом став зіркою клубу "Чикаго Блейк Хоукс" та команди "Чикаго". Чотири рази він вигравав перстижну американську нагороду Кубок Стенлі, а загалом зіграв в 1394 поєдинках.

Глядачам він запамятався грою, а журналістам – своєю дотепністю.

Коли він завершив кар'єру гравця, один із журналістів запитав у нього, що йому найбільше сподобалося за час виступів у НХЛ. "Зарплата", − відповів Стен.

Тоді репортер поцікавився, що сподобалося найменше. "Розмір зарплати", − блискавично відреагував Микита. "А що змінилося з того моменту, як ви закінчили грати?" − поставив останнє запитання явно заінтригований представник преси. "Розмір зарплати", − підсумував колишній нападник "Чикаго".

 

 

 

 

 

 

Майк Ройко

Майк – відомий у США журналіст, публіцист, лауреат престижної Пулітцерівської премії 1972 року. Батько Ройка походить з міста Долина — тепер це Тлумацький район, Івано-Франківської області.

Працював у популярних газетних виданнях США. З 800 статей, написаних ним упродовж життя, понад 500 передруковувалися найтиражнішими газетами Америки. Його внесок у журналістику і публіцистику відзначено нагородами.

У 1984 виступив проти монополістських зазіхань газетного магната Мердока. У 1990 році одержав нагороду "За надзвичайні досягнення в житті" від національного Прес-клубу США.

Читайте також: ТОП-6 порад: як покласти гроші на депозит та не втратити їх

 

 

 

 

 

 

Брати Стругацькі

Батько майбутніх фантастів – Натан Стругацький родом з Глухівського району, Чернігівської області. Згодом він переїхав до Ленінграду, де працював бібліографом та іконографом. 1942-ого року Натана разом з сином Аркадієм евакуювали з блокадного Ленінграду, де він по дорозі помер.

Проте його сини Борис та Аркадії прославили прізвище батька на весь світ, ставши знаменитими письменниками.

 

 

 

 

 

 

Володимир Білл Тітла

Тітла Володимир Білл художник-мультиплікатор студії "Дісней", один із авторів діснеєвських серій, насамперед "Білосніжка та сім гномів". Володимир – один з перших художників, найнятих на роботу особисто Уолтом Діснеєм.

Батько художника – був багатим селянином в селі Підгайці, Тернопільської області. Після революції та розкулачення Петро Тітла разом з дружиною Марією виїхали до США, де працювали все життя на рибній фабриці. А маленький Володимир з дитинства малював і вже у 16 років працював на студії "Парамаунт", створюючи заставки, навчаючись паралельно в Нью-Йоркській школі промислового дизайну. У ті роки анімація не вважалась високим мистецтвом, а Тітла мріяв про славу. На студії Уолта Діснея він зосередився на мистецтві мультиплікації. Там же під його пером "народився" серіал "Білосніжка та сім гномів", мультфільми "Фантазія", "Ночі на Лисій горі" та багато інших шедеврів.

 

 

 

 

 

 

Зіно Давідофф

Майбутній засновник всесвітньовідомої швейцарської компанії "Давідофф" Зіновій Давидов народився на Чернігівщині у родині торговця тютюновими виробами.

Дитинство провів у Києві. З 1911 разом із батьками емігрував у Швейцарію. Там родина продовжила київську торгівлю тютюновими виробами, створивши компанію "Давідофф". Зіно закінчив коледж Кальвіна після чого здійснив поїздку до Південної Америки та на Кубу, де вивчав тютюнове виробництво. У 1929 році повернувся у Швейцарію та очолив фірму своїх батьків.

У роки Другої світової війни зумів значно примножити капітал своєї фірми, здійснюючи через неї торгівлю тютюновими виробами з країнами обох воюючих сторін. У повоєнний час значно розширив профіль фірми, долучивши до нього виробництво і реалізацію найдорожчих європейських винно-коньячних виробів, парфумерії, косметики, галантереї тощо.

Зараз торгівельна марка "Давідофф" — всесвітньовідомий бренд.

 

 

 

 

 

 

Катерина Десницька

Майбутня принцесса Сіаму (тепер Таїланд) народилася у Луцьку в сім'ї головного міського судді Івана Десницького. Коли дівчинці було 3 роки помер батько. Катерина з матір'ю та старшим братом були змушені переселитись до Києва, щоб отримувати допомогу від родичів. Навчалась у жіночій гімназії. А після смерті матері, разом з братом вона опинилась у столиці Російської імперії. Там познайомилася з гвардійським гусаром, навіть не підозрюючи про його походження. Це був майбутній принц Сіаму — Чакрабонгсе, другий син короля Сіаму Рами V. Дізнавшись про його високе походження, Катерина вирішила відректися від кохання і під час російсько-японської війни пішла на фронт. До Петербурга Десницька повернулася з трьома бойовими нагородами, серед яких був і Георгіївський хрест за мужність.

Але доля знову звела закоханих, однак були великі перешкоди для їхнього одруження, адже принц сповідував буддизм, а Катерина була православною. Проте кохання перемогло і молоді люди одружилися. Катерина отримала за тайською традицією нове ім'я На Пітсанулок, а її чоловік став королем. Проте 1918 року Катерина та король розлучилися – через нове кохання Чакрабонгсе. Десницька виїхала в Шанхай до брата-дипломата, а згодом оселилася в Парижі, де й померла.

 

 

 

 

 

 

Едвард Дмитрик

Відомий голлівудський режисер післявоєнних років народився у родині бідних емігрантів з села Буряківка, Тернопільської області. Едвард навчався в Каліфорнійському інституті технології. Свою кар'єру починав розсильним у кіностудії "Парамаунт". У 1935 році майбутній режисер зняв свою першу кінострічку "Яструб". Потім було знято ще 23 фільми.

Після Другої Світової війни режисер разом з багатьма колегами по Голівуду потрапив під процес перевірки на лояльність до політики США, був позбавлений працювати за фахом і ув'язнений на 12 місяців позбавлення волі та втік до Великої Британії, де зняв ще 25 стрічок у жанрі "нуар".

 

 

 

 

 

 

Кірк Дуглас

Відомий актор, режисер, продюсер та батько Майкла Дугласа народився у родині емігрантів з Одеси і носив прізвище Ісер Демський В юнацькі роки змінив багато професій — був офіціантом, професійним боксером, служив лейтенантом у Військово-морському флоті США. У з успіхом зіграв головну роль у фільмі "Дивне кохання Марти Айверс", після чого почалася його кар'єра професійного кіноактора. У СССР транслювали фільм за його участю "Спартак". У 1980 році залишив кіно й театр, перейшов до літературної праці. За своє життя Кірк отримав чотири премії "Оскар". Після трагічних подій 11 вересня як продюсер і режисер зняв фільм "Так буває в сім'ї", де з'явився на екрані разом із синами.

 

 

 

 

 

 

Девід Духовни

Кінозірка народилася у родині євреїв, котрі емігрували до США зі Львова. Дід Девіда – родом з Бердичева.

В юнацькі роки Девід навчався у двох університетах та працював на різних роботах.

Потім почав зніматися на телебаченні і рекламних роликах. Дебютував у кіно, знімався в телесеріалі "Твін Пікс". Здобув велику популярність як виконавець головної ролі в детективно-фантастичному телесеріалі "Секретні матеріали". Лауреат премії "Золотий глобус" у номінації "Кращий актор серіалу".

 

 

 

 

 

 

Симон Візенталь

Керівник Віденського Центру документації та дослідник Холокосту народився у місті Бучач, що на Тернопільщині. Навчався у Львівському політехнічному інституті, Празькому технічному університеті. Також працював у Львові архітектором. Після Другої Світової війни присвятив своє життя пошуку нацистських злочинців, котрі уникли покарання за свої злочини. Він мав чимало конфліктів як з державними діячами. Заснував Центр Симона Візенталя з штаб-квартирою у Лос-Анджелесі, котрий продовжує його справу й досі.

 

 

 

 

 

 

Наталі Вуд

Справжнє прізвище голівудської акторки – Наталя Захаренко. Її батьки довгий час жили у Києві, а згодом емігрували до США. Талан Наталі виявився ще у дитинстві. У 5 років дівчинка зіграла свою першу роль у кіно. Дебют був успішним. У 8 років вона вже одержувала 1 тис. долл. щотижня і утримувала свою родину. Своє 18-ліття акторка відзначила зйомками в своєму 25-му фільмі.

Після участі у фільмі "Бунтівник без причини" її стали називати другою Елізабет Тейлор, проте глядачам найбільш Наталі запамяталася у картині "Вестсайдська історія".

Повним інтригуючих сюжетів було й особисте життя кіноактриси. В ніч з 29 на З0 листопада 1981 Наталі знайшли мертвою в прибережних водах Лос-Анджелеса.

 

 

 

 

 

 

Моше Шарет

Другий прем'єр-міністр Ізраїлю народився у Херсоні та мав прізвище Черток. З раннього дитинства він вивчав іврит. Під час Першої світової війни Шарет працює перекладачем. Пізніше вивчав економіку в Англії.

Повернувшись до Палестини стає секретарем політичного відділу Єврейської агенції Сохнут, згодом став главою цього відділу і обіймав цю посаду аж до проголошення незалежності держави Ізраїль.

Брав активну участь у лобіюванні резолюції ООН про розділ підмандатної Палестини і створення незалежної єврейської держави. Після проголошення незалежності Ізраїлю він переклав своє прізвище на іврит і став першим міністром закордонних справ Ізраїлю, а пізніше – премєр-міністром.

Шарета знають не лише, як політика та дипломата. Але й як перекладача поезії та оратора.

 

 

 

 

 

 

Михайло Шолохов

Письменник , лауреат Нобелевської премії, автор прозових творів, зокрема роману "Тихий Дон" — золотих сторінок російської літератури.

Мати Шолохова — українка з Чернігівщини Анастасія Данилівна Чорняк переїхала до Росії та тут одружилася.

У зв'язку з початком Першої світової, а потім і громадянської війни, Михайло отримав лише чотири класи освіти. У 15 років записався добровольцем до Червоної Армії. Згодом приїхав до Москви. Тут він взяв участь у роботі літературної групи "Молода гвардія", а щоб прогодуватися, працював вантажником, різноробочим, будівельником.

Славу Шолохов здобув завдяки роману "Тихий Дон" про донське козацтво. Шолохов — єдиний радянський письменник, що отримав Нобелівську премію з дозволу радянської влади.

 

 

 

 

 

 

Петро Яцик

Канадський підприємець, меценат і філантроп народився у Стрийському районі, що на Львівщині.

Закінчив семирічку, вчився на сільськогосподарських курсах. Працював на залізниці помічником машиніста, потім — інспектором у молочарській школі на Тернопільщині. Переїхав до Німеччини, де навчався в Українському технічно-господарському інституті в Регенсбурзі, пізніше став бізнесменом, створивши будівельну фірму. Тоді ж почав займатися благодійністю.

Яцик — один із спонсорів Інституту українських студій Гарвардського університету. Він пожертвував мільйон доларів на історичні досліди. Завдяки 750 тис. долл. відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті. Коштом мецената видано чимало наукових монографій з історії України. За багатолітню меценатську діяльність був нагороджений "Почесною відзнакою Президента України".

Більше цікавих новин в мобільному додатку Корупція Інфо:  Android     IOS