«Злочини Грін-де-Вальда»: повне порушення канону чи новий шедевр?

Не хочеться якось серйозно розбирати нових «Фантастичних тварин», оскільки фільму, по суті, немає, а сюжет рухається так повільно, що навіть урок травологіі здається захоплюючим заняттям. Обмежимося міркуваннями, які виникли після перегляду. Без спойлерів, зрозуміло.
 

Склалося враження, що Джоан Роулінг і студія Warner Bros. занадто впевнені в фан-базі поттеріани, але ця переконаність ризикує виявитися помилковою. Не можна збирати мільйони доларів кожні два роки тільки завдяки любові шанувальників минулих фільмів, не привертаючи нову аудиторію, якій важко зрозуміти всі перипетії та важливі референси до книг і першої частини «тварин».
 
«Злочини Грін-де-Вальда» виглядають одночасно і як прямий, несамостійний сиквел першої частини, і як дуже довгий тизер до наступних трьох фільмів. Мабуть, в цьому головна проблема картини, так як нові персонажі, які заявлялися як сюжетотворячі, виявляються прохідними, а стрічка в цілому насичена дуже малою кількістю важливих подій.
 
Якщо звернутися до відгуків в Інтернеті, то навіть найвідданіші фанати не в захваті від нової частини спін-оффу, оскільки Джоан Роулінг вирішила поміняти написаний собою ж канон (і вік Мінерви Макгонегел тут мінімальне зі змін). Додатково до цього вкраплення боллівудських пристрастей з підміною дітей, що точно не рівень Роулінг і франшизи, і фінальний сюжетний твіст, який при уважному розгляді розгадується на раз-два і виявляється звичайним кліфгенгером, щоб хоч якось виправдати таки три фільми. Напевно, продюсерам варто задуматися над майбутнім франшизи, інакше 40% на Rotten Tomatoes ризикують стати не останнім підкореним кордоном кіновсесвіту.