Україна не змінюватиме закону про освіту на вимогу інших країн, – голова МЗС
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запевнив, Україна більше не буде змінювати закону про освіту, якщо цього вимагають інші країни. Водночас він додав, що подбає про захист інтересів національних меншин.
Про це він заявив на спільній пресконференції з міністром закордонних справ Румунії, передає 24 канал.
Дмитро Кулеба розповів, що Україна раніше внесла зміни до закону «Про освіту» відповідно до зауважень Венеціанської комісії. Але більше цього робити не буде.
«Як міністр закордонних справ України я маю діяти відповідно до чинного законодавства своєї держави. Коли закон «Про освіту» було ухвалено, Венеціанська комісія Ради Європи висловила низку зауважень до нього. Україна внесла зміни до цього закону і виконала рекомендації Венеціанської комісії. Ми не плануємо більше змінювати цього закону, щоб задовольняти вимоги тих чи інших країн. Але ми абсолютно налаштовані забезпечити імплементацію цього закону так, щоб інтереси України і конкретно в цьому випадку інтереси Румунії були захищені», — сказав Кулеба на спільній з главою МЗС Румунії прес-конференції в Бухаресті 8 вересня.
За його словами, Україна не планує більше змінювати закону про освіту, щоб задовольняти вимоги тих чи інших країн. «Але конкретно в цьому випадку інтереси Румунії були захищені… Ми працюватимемо так, щоб румуни в Україні залишалися румунами, але при цьому були українцями», – переконував Дмитро Кулеба.
«Для мене румунська меншина в Україні є нашим надбанням, і тому ми працюватимемо таким чином, щоб румуни в Україні залишалися румунами, але при цьому були українцями та були інтегрованими в наше суспільство», — підкреслив голова МЗС, додавши, що перехід на нову систему освіти для шкіл, зокрема з румунською мовою викладання, перенесений на 2023 рік.
А 23 вересня Кулеба зустрівся з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто, і перед зустріччю він знову запевнив, що наша держава не змінюватиме закону про середню освіту щодо нацменшин.
Я вважаю, що будь-яка національна меншина – це здобуток для України та наша перевага. Я щасливий від того, що у нас є румуни, угорці, поляки, словаки тощо, які збагачують наше суспільство. Ми хочемо, щоб вони зберігали свою ідентичність, але при цьому долучені до українського суспільства. А для цього, серед іншого, потрібно знати українську мову, – додав він.
Окрім того міністр закордонних справ України запевнив, що Петер Сіярто привів гуманітарну допомогу для боротьби коронавірусом, зокрема 50 апаратів ШВЛ.
Що відомо про зауваження Венеціанської комісії?
У 2019 році ВР ухвалила закон про українську мову. Згодом Венеціанська комісія запропонувала Україні переглянути цей закон.
У висновку комісії йшлося, що Україна повинна домагатися балансу в мовній політиці, щоб ця проблема не стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні. На «дискримінацію» нового закону скаржились переважно румунська та угорська діаспори.
