«Дівчина у павутинні»: тривіальний сценарій, відсутність цікавих діалогів і жахливий монтаж?
Перезапуски не так часто вдаються, і «Дівчина у павутинні» не стала винятком.
Девід Фінчер, Руні Мара та Деніел Крейг у 2011 році створили справжній скандинавський трилер з складною історією, за якою було цікаво спостерігати та розгадувати. Хакер Лісбет Саландер і письменник Мікаель Блумквіст ставали напарниками не одразу, але їх тандем дозволив відродити журнал «Міленіум» та покарати злочинців. На жаль, картина Фінчера зібрала в прокаті непростимо мало для 90-мільйонного фільму, і їй було влаштовано економ-варіант перезапуску через сім років.
У новій екранізації, яка одночасно є продовженням стрічки 2011-го року, Лісбет (Клер Фой) — безперечна центральна героїня, чиє минуле тягнеться за нею тяжким вантажем, а Блумквіст (Сверрир Гуднасон) відсунутий на третій план, допомагає Саландер доглянути за хлопчиком або дізнатися інформацію про злочинну мережу. Сюжет крутиться навколо викраденої програми «Firewall», за якою полюють шведські та американські спецслужби, а також кримінальний синдикат «Павуки» на чолі з сестрою Лісбет Каміллою (Сільвія Хукс).
Проблеми перезапуску, швидше за все, очевидна будь-якому глядачеві: нудно розказана історія, тривіальний сценарій, відсутність цікавих діалогів і монтаж (він неймовірно поганий, враховуючи, що «Дівчина з татуюванням дракона» отримала премію «Оскар» за кращий монтаж). У студії «Sony» і режисера Феде Альвареса вочевидь були великі плани на оновлену Лісбет — сильну і незалежну месницю, що карає чоловіків-насильників, але бляклий сценарій Стівена Найта (вкотре) не дозволяє здивувати глядача.
До того ж, концепція «зберемо акторів з усіх хітових фільмів і серіалів минулого року» йде на дно разом з картиною: Камерону Бріттон («Мисливець за розумом»), Сільвії Хукс ( «Той, що біжить по лезу 2049»), Класу Бангі ( «Квадрат»), Лакіту Стенфілд («Атланта», «Геть»), Вікі Кріпс («Примарна нитка»), Стівену Мерчант («Логан») просто немає що грати у цьому кримінальному трилері. Вони застрягли в павутині фільму та майже не рухаються, одна лише Клер Фой виконує соло і видає третій шикарний перформенс за рік. Ось тільки її фільм потрапляє в бездонний кошик з фільмами, які стираються з пам'яті одразу після виходу з кінозалу. Шкода, адже все могло бути краще, набагато краще.
Рейтинг: IMDb – 5.8; Rotten Tomatoes – 47%; «КиноПоиск» – 5.9.
