«Священик, який рясно окропив»: Ольга Фреймут оприлюднила приватні фото зі святкування Пасхи
Пасківник і Фреймут: як відома ведуча святила паску
Сьогодні, 16 квітня, християни святкують Великдень. Для освячення паски, яєць, ковбаси та м’яса використовують кошик. Звичайно, що після храму у соцмережах багато хто почав викладати великодні фотографії. Зробила це і ревізор Ольга Фреймут, — Корупція Стар
Популярне: Фани шоковані: Кадри із святкування Дня Народження Пугачової вразили всіх!
“Христос воскрес! На Великдень до нас приїхала сестра Златочки. Домінік вражена багатством українських традицій. Особливо священик, який рясно окропив)))”, – написала ведуча. Уважні шанувальники звернули увагу на те, що поряд зі звичними кошиками стоїть така собі дерев’яна коробочка. Схожий такий кошик на гуцульський пасківник.
Як пише Юрій Боберський, «для посвячення паски та великодніх харчових продуктів гуцульські бондарі виготовляли спеціальний посуд «пасківник» круглої чи еліпсоподібної форми. Клепки стягувалися двома плоскими обручами. Дві вищі клепки утворювали фігурні різьблені ручки («вуха»). Пасківники декорували дрібним геометричним орнаментом, з обов’язковим зображенням хреста на тулубі та покришці, виконаним технікою випалювання».
Сьогодні, 16 квітня, християни святкують Великдень. Для освячення паски, яєць, ковбаси та м’яса використовують кошик. Звичайно, що після храму у соцмережах багато хто почав викладати великодні фотографії. Зробила це і ревізор Ольга Фреймут.
“Христос воскрес! На Великдень до нас приїхала сестра Златочки. Домінік вражена багатством українських традицій. Особливо священик, який рясно окропив)))”, – написала ведуча.
Уважні шанувальники звернули увагу на те, що поряд зі звичними кошиками стоїть така собі дерев’яна коробочка. Схожий такий кошик на гуцульський пасківник.
Як пише Юрій Боберський, «для посвячення паски та великодніх харчових продуктів гуцульські бондарі виготовляли спеціальний посуд «пасківник» круглої чи еліпсоподібної форми. Клепки стягувалися двома плоскими обручами. Дві вищі клепки утворювали фігурні різьблені ручки («вуха»). Пасківники декорували дрібним геометричним орнаментом, з обов’язковим зображенням хреста на тулубі та покришці, виконаним технікою випалювання».
А ось так виглядає сучасний пасківник. Робота Ярослава Соколовського Володимир Шухевич у монографії «Гуцульщина» так описує використання пастівника: «У Великодню суботу вечером, заки звариться «скором», ґаздиня приготовляється до «посвйищіня»; вона бере «паскевник-дорінник» — це для цієї цілі споряджена дерев’яна посудина, яку зберігають з року на рік, кладе на її спід «дору» — покраяні куски паски, хліба, худобячої паски, сира, ковбаси і по куснику всього, що вона приготовила на свята. Поверх цього кладе вона букату сира, ракву з маслом, солонину, облуплені яйця, поміж ними одно сире, яке посвячене помагає проти «зґаґи», — писанки, пляшку з водою, в якій варились яйця, (оця вода має помагати «на очи»); відтак викопує в городі хрін з «косицев» — листям, часник і вкладає їх збоку у пасківник; вверх цього всього кладе топку соли. У цей спосіб уложений пасківник впихає в одно вухо бесаг, а у друге кладе цю паску, що першою пішла в піч, перепічки, свічки, кусні солонини і т.п».
